Захист посівів від хвороб ріпаку

Найпоширеніші та шкідливі хвороби рапса та сурепиці — чорна ніжка, фальшива мурошниста та мурошниста роса, сіра гниль, альтернаріоз і кліма, а на озимих культур, крім того, бактеріоз коренів і снігова цвіль.

У захисті рапса та сурепиці від хвороб провідна роль належить агротехнічним прийомам, своєчасне та спрямоване застосування яких дає змогу неабияк знизити шкідливість захворювань.

Інфекційний початок хвороб зберігається в ґрунті та на рослинних залишках, тому дотримання чергування культур у севооборі зі видаленням полів ріпаку та сурепиці не менш ніж на 1 км від минулого задніх сесій сприяє пізнішому зараження рослин.

Раннє запалення полів під ріпак і сурепицю з глибокою закладенням післяубиральних залишків веде до їх розкладання й часткового очищення полів від збудників хвороб.

Передпоєве вирівнювання й ущільнення ґрунту запобігає розвитку бактеріозу, а також сніжній цвілі та кліні в місцях застоювання води. Добрива необхідно вносити в збалансованих кількостях, позаяк надмірні норми азотних добрив збільшують шкідливість бактеріозу коренів і снігової цвілі та знижують стійкість рослин до інших захворювань.

Вапняння кислих ґрунтів сприяє зниженню шкідливості чорної ніжки східців і кілки ріпаку та сурепиці.

Своєчасне прибирання врожаю та сушіння насіння запобігають їх зараєнню хворобами, пліснявінню на струмах і під час зберігання. У сирому зерні розвиток хвороб призводить до втрати схожості насіння, зниження якості зерна та продуктів його перероблення.

З хімічних заходів боротьби з хворобами необхідні протравлювання насіння за один-два місяці до посіву й оброблення полів фунгіцидами. Для знезараження насіння від збудників хвороб, запобігання пліснявінню насіння в ґрунті та розвитку чорної ніжки сходів застосовують 65%-й с. н. фентіураму або 80%-й с. П. ТМТД (3 кг препарату на 1 т насіння). Ефективність протравників неабияк підвищується під час використання полону коутворювального препарату — водного розчину натрієвої солі карбоксиметилцелюлози (НаКМЦ). Норма витрати — 0,1-0,2 кг/т насіння, або 2,5 л робочої рідини на 1 т насіння.

Проти помилкового борошнистої роси й альтернаріозу рапса та сурепиці ефективна обробка посівівів 75% мс. н. полікарбацину або 80% с. н. цинеба (2,4 кг/га). Перший раз обприскують на початку появи захворювання, потім — за сигналами пунктів сигналізації та прогнозів, припиняють оброблення не пізніше ніж за 20 днів до збирання врожаю.

Проти борошнистої роси, на початку появи захворювання, застосовують 1% розчин колоїдної сірки (2-4 кг/га препарату). За потреби обприскування повторюють, останній раз — не пізніше ніж за 5 днів до збирання врожаю.

Для обприскування використовують наземну апаратуру з витратою робочої рідини 400-600 л/га.

»» Збільшити

Чорна ніжка Збудили захворювання — напівпаразитні гриби й бактерії, які містяться в ґрунті, на насінні та на рослинних залишках. У виходів чорниця коренева шийка, коріння і стебла витончені, іскристуються, рослини жовтіють і полягають, у разі сильного ураження рослини гинуть. Корнева система рослин недорозвита. Шкідливості хвороби сприяють надлишок вологи, кислий ґрунт, утворення кірки на її поверхні під часходів, висока температура та інші несприятливі умови.

Яровий ріпак і сурепиця

Озимий ріпак і сурепиця

Фальшива борошниста роса

Яровий ріпак і сурепиця

Озимий ріпак і сурепиця

Грибне захворювання. На листі озимового ріпака може проявлятися ще восени у вологу погоду. Навесні розвиток перопорозу триває. На листі, а пізніше і на стручках з'являються жовтуваті розпливчасті плями, з нижнього боку яких утворюється брудно-фіолетовий пліснявий наліт. Плями зливаються, зменшується асиміляційна поверхня листя, рослини відстають у рості. У разі сильного ураження стручки бувають недорозвиті, іноді зовсім не утворюють насіння. Недобір врожаю зеленої маси ріпаку та сурепиці може досягати 20-25%, насіння — 10-15%.

Джерело інфекції — рослинні залишки та насіння, у період вегетації спори гриба переносяться на здорові рослини вітром, краплями дощу. Шкідливість хвороби зростає у вологу помірно теплу погоду.

Мучнева роса

Яровий ріпак і сурепиця

Озимий ріпак і сурепиця

Найчастіше вражається оимовий ріпак. На стеблах і верхній стороні листя утворюється ббілуватий павутинний наліт із літніми спорами, пізніше на поверхні уражених органів з'являються темно-коричневі плодові тіла з зимовими спорами. Упродовж вегетації хвороба поширюється літніми спорами, навесні — перезиманими.

Збудник хвороби — гриб — зберігається на зимуючих рослинах у формі грибниці та плодових тіл.

Сіра гниль

Збудник — гриб Ботрітіс. Перед дозріванням на стеблах, частіше в нижній частині, утворюються сірі щільні плівки грибниці завдовжки до декількох десятків сантиметрів, іноді охоплюють стебла по всьому колу. ражати зелені рослини викликає передчасне дозрівання стручків, насіння в них легковаге, несхоже. У вологу погоду вражають також квіткові бутони, осі суцвіть і квіточки. На тканинах утворюються щільні сплетіння грибниці — склероції, які зимують у насінні та в ґрунті та є джерелом інфекції. Можуть зберігати життєздатність до 3 років і більше.

Альтернаріоз (чорна плямистість)

Яровий ріпак і сурепиця

Озимий ріпак і сурепиця

Гриб вражає всі хрещаті кормові культури. На підсем'яздовжньому коліні та насіннядолях з'являються чорно-бурі, різко окреслені плями та штрихи, які надалі зливаються й можуть викликати загибель відходів. У дорослих рослин вражається листя, стебла та стручки. Болісні стручки стають крихкими, деформуються, передчасно лопаються, несхрещене насіння висипаються або зморщуються всередині стручків, у вологу погоду насіння гниє.

Сира тепла погода та загущення насічених посівів підсилюють шкідливість альтернаріозу. Інфекція зберігається в ґрунті, на рослинних залишках і хрещатих бур'янах.

Кіла

Яровий ріпак і сурепиця

Озимий ріпак і сурепиця

На рапсі та сурепиці в СРСР трапляється рідко. На коренях уражених рослин утворюються нарости та здуття різних розмірів. Лікарські рослини жовтіють, відстають у рості та гинуть. Нарости згинають, що містяться в них спори потрапляють у ґрунт, де можуть зберігатися 4-5 років. Рослини можуть заражатися в будь-якому віці. Найшкідливіша клинка на кислих зігнутистих перевологих ґрунтах. Зберігається гриб у ґрунті, на рослинних залишках культурних рослин і хрестоцвітних бур'янів.

Бактеріоз коренів

Розвивається на озиму рапсі та сурепиці, знижуючи зимостійкість рослин. З осені всередині коренів, частіше всередині кореневої шийки, утворюються порожнини. Серцевина, а потім й інші тканини кореня буреїть. Навесні такі корені ослизняються й розмочуються, розетка листя легко відділяється від коренів, рослини повністю гинуть. Розвиток захворювання сприяють внесення в ґрунт підвищених норм азотних добрив, різкі коливання температури в весняний період, а також посів у дуже пухкий ґрунт. Ущільнення ґрунту до та після посіву, внесення під посів калійних і фосфорних добрив,   особливо  в   смеси   з мікродобринами, знижують шкідливість бактеріозу та підвищують зимостійкість рослин. Більш  стійкі   до  болезням   сорту  озимого   ріпака Митницький 2 і Благодатний.

Озимий ріпак і сурепиця

Снігова цвіль

Захворювання викликають гриби з роду Фузаріум, які перебувають у ґрунті та вражають рослини в несприятливих для їхнього розвитку умовах. Навесні на рослинах озимих ріпаку та сурепиці з'являється біловато-рожевий пухнастий наліт. Хвороби розвивається вогнищами, уражене листя загнують, викликаючи загибель рослин.

Шкідливості снігової цвілі сприяють високий сніговий покрив, затримка танення снігу та тумани.

Озимий ріпак і сурепиця