ЗАЧИМНУВАТИ МІСТУВАННЯ

Сільськогосподарським рослинам для нормального росту потрібні підживлення мінеральними елементами — азотом, фосфором, сіркою, кальцієм. Зазначені речовини задовольняють базові потреби рослинних культур, а для ефективнішого їх розвитку необхідні мікроелементи — молібден, залізо, бор, цинк і марганець. Завдання мікроелементів — активізувати роботу біологічних каталізаторів, а отже, прискорити ріст і розвиток рослини.

Після оброблення мікродобривами світло, вода та поживні речовини використовуються ефективніше, завдяки чому підвищується врожайність культур, а також якісні характеристики плодів. Система підкормок розробляється індивідуально з урахуванням типу рослини, регіону вирощування та клімату.

ЩО ТАКЕ ХЕЛАТНЕ ЗРУЧНЕННЯ

Хелатне мікроудобрювання містить іони металу в хелатній формі. Застосовується під час оброблення насіння та листя рослин. Хелати — комплексні сполуки, схожі на клешні, які дають частинкам металу легше проникати в рослинний організм і краще засвоюватися. Мікроелементи, які рослина не може отримати з ґрунту, потрапляють до неї з добривом.

Виділяють сім важливих речовин для живлення рослин:

• бор — речовина, значуща для вуглеводного обміну;

• кобальт — підвищує вміст вологи в рослинах;

• молібден — бере участь в азотному та вуглеводному метаболізмі;

• мідь — бере участь в утворенні хлорофілу;

• марганець сприяє синтезу хлорофілу;

• цинк — активує фотосинтезу рослин і дихальні процеси;

• залізо накопичується в листі та утворює хлорофіл, впливає на синтез білка.

ЗАЧЕМ НУЖНІ МІКРОУДОСУВАННЯ

Закон мінімуму свідчить, що для росту та розвитку найважливіший той компонент, брак якого проявляється більшою мірою, водночас баланс інших не має значення.

Для розуміння суті закону можна уявити бочку, у якій одна дошка коротша за інших. Налити в бочку воду можна тільки до рівня короткої дошки, потім вона почне виливатися, незалежно від висоти інших. Наприклад, якщо соняшник відчуває брак марганцю, його ріст сповільнюється, попри оптимальний рівень інших поживних елементів.

Мікродобриво — джерело мікроелементів, які рослина не може отримати з ґрунту. У хелатній формі вони надходять в організм через листову обробку в період вегетації. Унаслідок цього зберігається баланс мікро- та макроелементів у клітинах і тканинах — а це значущий чинник для вегетативного росту, фотосинтезу, утворення білків і лігніну, регуляції окисно-відновних процесів.

Крім іншого, у рослині може виникнути процес антагонізму — протидії двох елементів. Наприклад, надлишок кальцію неабияк знижує надходження в тканини рослини бору, заліза, цинку, марганцю та міді, а мідь так само не дає змогу засвоюватися молібдену. За допомогою хелатних добрив можна регулювати баланс мікроелементів у клітинах сільськогосподарської культури, керувати процесами, що відбуваються в тканинах.

Мінеральні добрива, що вносяться в ґрунт, не завжди здатні задовольнити потреби рослини в поживних речовинах. Зміна клімату, збільшення площ із вирощування культур інтенсивного типу, дисбаланс заходів щодо підтримання родючості ґрунтів і складна екологічна ситуація знижують рівень засвоюваності елементів із ґрунту.

• Крім цього, на поглинальну здатність рослин впливають і природні чинники довкілля:

• висока щільність ґрунту, низька температура;

• як низька кислотність, так і підвищена кислотність ґрунту;

• посушлива погода;

• високий рівень вапна в ґрунті;

• нестабільна вологість ґрунту, її перевологість;

• брак світла;

• велика кількість органічних речовин.

Мікродобри розв'язують проблему браку поживних компонентів.

ЯК МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ МІКРОДОБУВАННЯ

Хелатні добрива використовують для оброблення насіння й позакореневого підживлення. Склади наносять методом обприскування або через крапельне зрошення під час поливання.

Для виходу на заплановані норми врожайності дуже важливо використання мікроприладів. Особливо актуально це для чутливих до нестачі мікроелементів рослин, як-от:

• соя, кукурудза та квасоля — вимагають підживлення цинком;

• картопля, овес і капуста — потребують марганцю;

• огірки, ріпак і соя — вразливі, якщо немає молібдену;

• капуста та картопля — погано ростуть у разі нестачі заліза;

• пшениця та ячмінь — страждають на дефіцит міді;

• соняшник і ріпак — вимогливі до бору.

Наприклад, рослини квасолі серйозно страждають від нестачі цинку, а в ґрунтах валовий вміст мікроелементу становить усього 25-65 мг на 1 кг ґрунту. Особливо важкі цинком карбонатні та удобрювані фосфорними препаратами ґрунту — під час вирощування культури в такому ґрунті виникає потреба внесення додаткових мікроприладів безпосередньо на листя.

Переваги використання хелатних добрив:

• чудова розчинність у воді та гарна адсорбція;

• мінімальний рівень токсичності;

• висока засвоюваність клітинами рослини;

• можливість поєднувати з пестицидами;

• збереження властивостей навіть у кислотних ґрунтах.

Діючи в комплексі з мінеральними, хелатні підживлення забезпечують повноцінне живлення й ефективно регулюють баланс мікроелементів у клітинах і тканинах рослин.

Мікроелементи потрібні рослині в малій кількості, але їх неможливо замінити іншими речовинами, тому необхідність застосування мікроприладів очевидна.